«Крути» – одне коротке, але яке велике слово!

І знов, у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’януть той славний час,

Коли в офіру Батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути.

Серед сторінок нашого недавнього минулого вибивається на перше місце одне коротке слово – «Крути». Одне коротке, але яке велике слово!

Крути – один з найтрагічніших символів національного поступу українців до власної державності.

Крути – це символ і віра.

Kruty

Влучно кажуть: «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього». І це дійсно так, бо так само, як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Саме тому 30 січня 2014року учні 8-11 класів разом із вихователями відвідали зал камерної та органної музики Рівненської філармонії, де було організовано вечір-реквієм присвячений Дню пам’яті Героїв Крут.

Адже однією з найтрагічніших сторінок нашої історії є бій під Крутами. Битва під Крутами – битва 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів від Києва: бій тривав між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національно свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва.

В органній залі зібралися ті, кому не байдужа пам’ять про полеглих героїв. Після літературно-художньої композиції ліцеїсти поділилися своїми думками про легендарну подію. Учнів вразила подія, про яку розповіла ведуча вечора, що учень 7-го классу Пипський перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна» і всі інші студенти підтримали спів. Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих. 17 березня 1918 року, коли більшовики залишили Київ, а в столиці знову перебувала Центральна Рада, тіла 27 юнаків, які загинули в бою під Крутами, було перевезено до Києва і перепоховано на Аскольдовій горі. Бій під Крутами ввійшов у історію України як символ національної честі.

Такі заходи допомагають сформувати в ліцеїстів ціннісне ставлення до суспільства та держави, розкривати невідомі сторінки історії нашого народу та зрозуміти роль особистості в історії; надають можливість відчути себе відповідальним за долю своєї країни.

Будьмо патріотами і любімо свою багатостраждальну матір – Україну. Пам’ятаймо наказ Великого Кобзаря:

Свою Україну любіть.
Любіть її во время люте,
В останню тяжкую мінуту
За неї Господа моліть!

Так як Герої Крут стали на захист України у нерівному бою з ворогом, станемо і ми на мирну битву за Україну. Бо бути самостійній Україні чи ні – вирішувати нам, молодим. Отож, будьте гідними ваших славних ровесників.

 

Ви можете залишити ваш коментар, або зворотне посилання з вашого сайту.

Коментування записів тимчасово вимкнено.

Top