Лінійка – реквієм  «Пам’яті героїв Крут»

Є в українській історії події, які стали знаковими, символічними. Такою подією є героїчна смерть під залізничною станцією Крути молодих захисників Української. 29 січня виповнюється 100 років битві під Крутами. З цієї нагоди у ліцеї пройшла лінійка «Пам’яті героїв Крут» (вшанування памяті юнаків, які героїчно загинули в бою під Крутами 29 січня 1918 року), яку підготовили учні 9 класу фізико-математичного профілю. під керівництвом Заболотної Віталії Володимирівни. Ведучі Дука Анастасія, Возняк Софія, Костюк Дарина розповіли про події 29 січня 1918 року. Вірші декламували Тюменцев Іван, Власюк Данило, Музика Віктор, Якименко Віктор.

Захід проведено з метою виховання почуття  патріотизму, поглиблення знань  учнів про історичне минуле нашої держави; формування національної свідомості ліцеїстів; виховування поваги до синів-героїв держави; виховування любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасності.

29  січня 1918 року бій  під Крутами – символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії. Україна вшановує всіх героїв. Тепер і ми щорічно відзначаємо роковини загибелі загону молодих українців під Крутами. 22 січня 1918 року був проголошений IV універсал Центральної Ради. У ньому зазначалося: «…віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу».  А вже через 7 днів, 29 січня 1918 року на підступах до Києва, під станцією Крути, зустрілися в пекельному бою українські підрозділи Центральної Ради та більшовицькі війська.

Назустріч наступаючим червоним частинам, направилися  київські студенти і гімназисти, прагнучи захистити молоду Україну, що лише ставала на ноги. Був організований курінь Січових стрільців –  це була молодь , яка не мала в душі сумнівів і вагань,  116 погано обмундированих, необстріляних і практично ненавчених юнаків.

І грянув бій! Нерівний, лютий бій!
Неначе змії, кулі засичали,
Орда повзла, немов осиний рій,
А хлопці до загибелі стояли!

Червоний дощ тоді на землю впав,
Сніги від крові на полях розтали,
Ніхто із них життя не шкодував,
Бо Україну й волю захищали…

А коли сонце визирнуло з хмар –
Жахнулось від побаченого в полі.
Всі триста на України  вівтар
Життя поклали, за майбутніх волю.

І заридала гірко Україна,
І десь забились матері у горі,
А очі юних, в цю лиху годину,
Засяяли над полем наче зорі.

100 років тому 300 «мучнів українських» пішло в безсмертя. Юнаки герої показали приклад мужності , відданості і незборимості духу. Герої не вмирають, вони живуть у пам’яті і справах наступних поколінь.

Любіть Україну, всім серцем любіть,
Священную Русь-Україну,
Як предки великі її бороніть,
Кохайте її до загину.

Любіть Україну , як вірні сини,
Віддати життя їй готові,
Як юні сини, що життя віддали
Під Крутами всі, як герої.

 

 

Вчитель біології, класний керівник 10 ФМ класу ПМЛ «Елітар»
Заболотна В.В.

Ви можете залишити ваш коментар, або зворотне посилання з вашого сайту.

Залишити відгук

Top