Музей комп’ютерної техніки

Витоки інформаційних технологій – одного з найважливіших сучасних напрямків розвитку науки і техніки – сягають далеко в глиб століть. Спочатку з’явилися найпростіші пристрої для механізації обчислень і логічних дій, згодом  – аналогові й цифрові, але знову-таки механічні обчислювальні пристрої. І лише в середині ХХ століття були створені перші ЕОМ. На їхній базі почала бурхливо розвиватися інформатика, яка і підготувала появу інформаційних технологій.

 Поняття „інформаційні технології” з’явилося в кінці ХХ століття. Воно виникло у зв’язку з тим, що розробка, виробництво і застосування комп’ютерів, обладнання для інформаційних мереж, периферії і компонентів до них, а також програмного забезпечення перетворюються нині на найважливішу промислову галузь, як і кожна галузь, вона потребує для свого розвитку ефективних технологій.

В Україні великі й глибокі фундаментальні дослідження в цій галузі велися в ряді інститутів Академії наук України, в багатьох вузах Міністерства освіти. Важливі прикладні дослідження проводилися й у галузевих науково-дослідних організаціях.

 В 50-х роках ХХ століття в СРСР з‘явилася потужна промисловість, яка забезпечила масовий випуск ЕОМ, була організована підготовка фахівців усіх кваліфікаційних рівнів. Іншими словами, внесок України у становлення і розвиток комп’ютерної техніки є досить вагомим, однак про це знають лише фахівці.

Перші кроки на шляху становлення інформаційних технологій були зроблені в перші десятиліття ХХ століття.

Йдеться передусім про машину логічного мислення харківського професора О.М. Щукарьова (1914 р.). Видатною подією в 1952 році стало введеня в експлуатацію Малої електронної лічильної машини „МЕСМ”, розробленої академіком С.О.Лебедєвим. 

У наступні три десятиліття основний внесок у фундаментальні дослідження в галузі комп’ютерних технологій зробили академік В.М. Глушков та провідні науковці Інституту кібернетики НАН України.  Вивчення сучасного курсу інформатики тісно пов’язане з вивченням історії інформаційних технологій, зокрема характеристиками апаратного забезпечення пристроїв електронно обчислювальної техніки, а також основними періодами та поколіннями розвитку обчислювальної техніки. На жаль, на сьогоднішній день, в навчальних закладах вивчення саме історії зведено лише до формального ознайомлення учнів з періодами та прикладами ЕОМ того чи іншого покоління, оскільки відсутні наочні експонати.  В переважній більшості шкіл кабінети інформатики обладнані сучасними потужними комп’ютерами з засобами мультимедіа. Тому знайомство з історією інформаційних технологій традиційно зводиться до розповідей вчителя та, в кращому випадку, демонстрації фотоматеріалів, або переглядом відеофільмів, що  пов’язані з даною темою. Саме такий факт спонукав до створення музею засобів інформаційних технологій.

Перші експонати музею засобів інформаційних технологій в Рівненському природничо-математичному ліцеї з’явилися в 1999 році за ініціативи директора ліцею Желюка Олега Миколайовича. З цього періоду розпочинається історія створення музею, а згідно наказу № 67-2а від 20 червня 2000 р. офіційно розпочав свою роботу.

Тематика експозиційного плану музею тісно пов’язана з напрямком профільності навчальної діяльності ліцею. За період становлення та розвитку музей поповнився унікальними та оригінальними експонатами – засобами обчислювальної техніки починаючи з першого покоління. Всі експонати ліцею обліковані в інвентарній книзі.

При музеї діє рада, до складу якої входять: директор ліцею Желюк Олег Миколайович, вчителі інформатики Желюк Надія Дмитрівна, Пальчевський Тарас Анатолійович, учні – Ващишин Андрій, Турчик Ірина, Повар Василь, Галенко Тетяна, Турбал Мар’яна.  Діють секції – екскурсійна та культурно-просвітницька.

Експонати музею розміщені на відкритих стелажах в навчальному кабінеті, де підтримуються всі санітарно-гігієнічні норми.

Музей засобів інформаційних технологій – центр навчально-виховної та просвітницької діяльності, яка включає тематику екскурсій:

  • історія розвитку обчислювальної техніки;
  • характеристика поколінь ЕОМ;
  • вітчизняні персональні комп’ютери, їх архітектура;
  • основні модулі комп’ютера;
  • носії інформації.

Шляхом проведення експедицій на різноманітні підприємства та виробництва міста Рівного, що мали відношення до використання засобів обчислювальної техніки в минулому (підприємство „Азот”, Рівненське управління СБУ, Рівненське управління статистики, військові частини, банк „Аваль”), вдалося поповнити музей рідкісними експонатами, деякі з них випускалися лише в одиничному екземплярі – пристрій для читання мікрофіш – пристрій, що використовувався для перегляду мікро плівок переважно у військових цілях. Унікальними експонатами є один з перших кольорових моніторів фірми IBM, перфоратор І-го покоління ПЛ-150М.  Арифмометр Фелікс та арифмометр Ніса – відносяться до механічних обчислювальних пристроїв, що використовувалися для розрахунків. Монітор Ampex та монітор  Parko – відео термінали, друкуючий пристрій Honeywell,  IBM 286, IBM 286 Gulpin, IBM 386 – обчислювальні машини закордонного виробництва. СМ ЕС 9004, ЕС 7978, СМ 5508 Нейрон, Електроніка – сімейство обчислювальних машин вітчизняного виробництва. В музеї також наявні магнітні стрічки, модулі пам’яті, відео карта,  мультикарта,  мережева плата, материнська плата, дисковод 3.5”, дисковод 5.25”.  Привертає увагу відвідувачів музею копіювальний апарат „Ротатор” 50-их років минулого століття. Всього в музеї розміщено близько 40 експонатів.

З метою популяризації роботи музею підготовлені групи екскурсоводів з  учнів ліцею. Так за час існування музею навчальні екскурсії проводилися для учнів ліцею при вивчені історії розвитку обчислювальної техніки. Просвітницькі екскурсії проводяться для  директорів, заступників з навчальної та виховної роботи закладів освіти м. Рівне, області та гостей закладу – освітян України, а також делегації викладацько-учнівського колективу республіки Польщі, що перебувала в ліцеї в рамках програми обміну. Щорічно музей поповнюється новими експонатами, які передають учні, батьки, приватні особи.

 

Top