Натхненні словом Кобзаря

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє людство. До них належить й ім.’я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню рідному  народові. Шевченків «Кобзар» – це Біблія українського народу, це книга, якій судилося бути безсмертною.

Я розгортаю томик «Кобзаря»,
Беру його, як хліб, з благоговінням,
Як тисячі людей «Кобзар» беруть.
Поезії великої промінням
Освітлюю душі своєї суть, –

стверджували ліцеїсти, натхненно виконуючи і вслухаючись у кожне слово творів-заповітів виразника дум наших.

Тарас Григорович Шевченко життя своє віддав за Україну, за всіх нас, за те, щоб ми були вільними, гордими людьми. Він і сьогодні закликає нас: «Борітеся  – поборете, вам Бог помагає!»

У святково прибраній актовій залі  ліцею заключним акордом зазвучали слова:

Ти слухав Кобзаря?
Ти чув його печаль,
Що піснею лилася із цих струн?
Горіла, мов зоря, і сяяла, як жар,
Висока пісня Кобзаревих дум.
Дзвенить вона і досі у серцях,
Відлунюється в співі журавлів –
Чарівна мова рідної землі.

Галина Бандюк,
методист кафедри гуманітарних дисциплін ПМЛ «Елітар»

Ви можете залишити ваш коментар, або зворотне посилання з вашого сайту.

Залишити відгук

Top