Шевченківський марафон

В рамках Шевченківського марафону 29 квітня 2014 року в Рівненському природничо-математичному ліцеї «Елітар» відбулася урочиста передача «Кобзаря» представникам Рівненського економіко-правового ліцею, який в свою чергу отримали від НВК «Гармонія».

Вихователі та ліцеїсти підготували виступ, який зачепив і душу, і серце всіх присутніх. Зворушливий спів та читання поезії не давали присутнім навіть на мить відволіктися.

Тарас Григорович Шевченко

«Наш єси поете, а ми – народ твій і духом твоїм дихатимемо вовіки і віки.»

“Господь, любя отих людей
Послав на землю їм пророка.”

“Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.”

“Вночі, і вдень, і ввечері, і рано
Витай зо мною і учи,
Учи неложними устами
Сказати правду.”

“Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!”

“Пошли мені святеє слово,
Святої правди голос новий!
І слово розумом святим
І оживи, і просвіти!”

“Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила…
А над самою водою
Верба похилилась.”

“Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.”

“Прочитайте знову тую славу…”

“Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.”

“Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,”

“Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся,
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає…”

“Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.”

“Невмирущий дух поета, як і раніше, витає над Україною, невмовкаюче звучить його віще слово і сіє на народній ниві невмируще насіння оновлення.”

“Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.”

“Ми йдем, ідем на прощу до Тараса:
Прости нас грішних. Всіх ти нас прости.”

Через тривалі сотні літ читаємо «Кобзар» ми – Шевченка заповіт:
Соборно жито засіваймо,
Соборно правду пожинаймо,
Соборно волю бережімо,
Соборно славу вознесімо.
Соборно чужого научаймось,
Соборно й свого не цураймось,
Соборно думу заспіваймо,
Соборно Бога в серці маймо.
“І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України.”


Більше фото у Web-альбомі

Ви можете залишити ваш коментар, або зворотне посилання з вашого сайту.

Коментування записів тимчасово вимкнено.

Top