Ім’я Григорія Сковороди знають в Україні всі. Воно стало символом мудрості українського народу. Народився митець на Полтавщині в селі Чорнухи в козацькій родині і вже з дитинства виявляв неабиякі здібності. Спочатку навчався у сільській школі в дяка, а в 16 років вступив до Києво-Могилянської академії. Тут здобув знання з теорії поезії і практичні навички з віршування, тут, в академії, вивчив давньоєврейську, грецьку, латинську, польську та німецьку мови. Заглибився у філософію – читав улюблених Плутарха, Цицерона, Горація, Орігена. Зрештою, йому, як і багатьом його сучасникам та попередникам, стало мало цієї науки і він помандрував у Європу.. Його мандрівка Європою тривала близько п’яти років. Дослідники стверджують, що в Європі Григорій Сковорода вчився, зокрема в університеті в Галле. Повернувшись до України, Григорій Савич викладав у Переяславському та Харківському колегіумах. У Сковородинівці, що на Харківщині, й завершився його життєвий шлях. Життєвий, але не духовний.
Григорій Сковорода був різнобічною особистістю. Окрім філософії, захоплювався музикою, поетикою, писав байки, робив переклади з інших мов.
Сковороду називали українським Сократом. Сенсом людського існування він вважав самопізнання («Пізнай самого себе»). Григорій Савич доносив свою філософію до народу через розмову. Він ходив від села до села., говорив із людьми на важливі теми, давав поради.
«Життя – це мандрівка до істинного щастя», «Бери вершину – і матимеш середину», «З усіх утрат втрата часу найтяжча» — ці та інші мудрі вислови Сковороди переходять від покоління до покоління і на сьогодні залишаються теж актуальними.
Країна-агресор росія постійно намагається привласнити нашу історію, культуру, зокрема й спадщину Сковороди. Так, у російській вікіпедії вказано, що Григорій Сковорода – «»русскій» філософ. Утім це, звісно, брехня, як і все інше, про що говорять росіяни..
300-річчя від дня народження українського Сократи ми відзначали у важкий час- національно-визвольної війни. Окупанти знищили музей Сковороди у Сковородинівці, влучили в будівлю інституту імені Сковороди. І зробили це невипадково – хочуть знищити нашу духовність. Проте їм це ніколи не вдасться!
Григорій Сковорода був противником війн. Він казав:»Хто серцем чистий і душею, не потрібна тому броня. Не потрібен шолом на шию. Не потрібна війна». І ми, українці, «чисті серцем і душею», натхненні мудрістю Сковороди, здобудемо Перемогу над ненависним ворогом і будемо жити щасливо на своїй рідній землі.
Галина Бандюк, учителька української мови та літератури