МОВА МАЄ ЗНАЧЕННЯ!
Мово моя українська,
Батьківська, материнська…
Як багато слів сказано про МОВУ, скільки разів возвеличено ЇЇ в піснях і поезіях, … але ще й досі не усвідомлено важливості і значення рідного слова для нашого народу. Ми – українці, тому й мова наша українська. Це логічно і закономірно. Адже національність визначається саме за мовою. Хіба ворог прийшов нас убивати й не через українське слово?! І хто злякається цього, зречеться рідної мови, той навіки буде проклятий своїми ж. Наша мова – це мова матері й батька, мова дитинства, мова радощів і смутку, зрештою, мова Перемоги!
Відрадно, що всі учасники освітнього процесу Рівненського ліцею «Елітар» усвідомлено ставляться до найдорожчого скарбу – української мови. Учні 8-11 класів активно долучилися до святкування Міжнародного дня рідної мови, який традиційно відзначають 21 лютого. Заходи, приурочені до Свята рідної мови, продемонстрували запал і бажання творити заради України, особливо в такий скрутний час.
Ліцеїсти потішили нас різноманітністю заходів: артмоб «Мова має значення!» продемонстрував, як оригінально та цікаво залучити і педагогів, й учнів до заходів із пошанування рідної мови. Пісенний водограй «Співаємо про тебе, рідна мово» розкрив таланти нашої молоді, адже кожен хто хотів, не соромлячись, виконав улюблену пісню. Навіть у танці учні показали, як вони бачать рідну мову – вільну, легку, упевнену. Звісно, віночок українських віршів «Мово моя українська…» викликав захоплення: скільки наших учнів знають поетичних рядків про мову! Флешмоб «Одягни вишиванку» набув особливого значення в цей святий день. І молодші, і старші ліцеїсти активно долучилися до нього. Мовознавче кафе «Словечко» викликало неабиякий ажіотаж, адже необхідно було дібрати український відповідник до англізмів, які заполонили наш сучасний мовний простір. Свідомі 11-класники провели інформхвилинки по класах, напучуючи всіх шанувати рідну мову. Цікавим став марафон «Мовна головоломка», де ліцеїсти демонстрували знання рідної мови, виправляючи помилки у висловах. А в бліцопитуванні «Таємниці мови» навіть педагоги різних дисциплін «розшифровували» українські фразеологізми.
Як бачимо, вивчати свою мову треба упродовж усього життя. Проте найголовніше те, що ми маємо такий великий і надзвичайний скарб – рідне слово. Існує мова – існує й народ. Ця істина з нами на віки.
Цінуймо рідну мову, бо вона як мати. Дається нам із народження. Плекаймо і шануймо її, бо це наш святий обов’язок. Передаймо нашу мову й нашим нащадкам, хай вони теж гордо звуться УКРАЇНЦЯМИ.
О. Бондаренко
